ПОЛТАРЄВ Петро В’ячеславович (12.09.1947, м. Львів) – естр. джаз. Співак (лір. баритон), педагог, муз. критик, муз.-громад. діяч. Син Вікторії П. Під час навч. у Львів. СШ № 33 створив 1-й джаз. ансамбль (1968, разом із Ю. Варумом і В. Кітом); грав на бас-гітарі, ПОЛТАРЄВА 331 фортепіано, клавішних, ударних. Закін. Львів. конс. (1974, кл. диригування М. Колесси), Вищу експеримент. школу-студію Ленінгр. (тепер Петерб.) мюзик-голу (1976). 1976–77 – його провідний соліст-вокаліст, 1977 – Естр.-симф. орк. Держ. радіо й ТБ СРСР п/к Ю. Силантьєва; оркестрів: п/к В. Михайлова (1977–78), В. Кадерського (1977–78), С. Гаркавенка (1976–77); ансамблів Д. Голощокіна (1975), О. Куценка (1976–77). Співпрацював з О. Журбіним, В. Мігулею, Е. Колмановським та ін. композиторами. Записувався на ЦТ і Всесоюз. радіо. Від 1980-х займається адмін. і наук.-культуролог. діяльністю. Автор баг. статей у спеціаліз. муз. журналах, 1-о в СРСР циклу публіч. лекцій з актуал. проблем та історії сучас. джаз., поп- та рок-музики. Організатор джаз. інстр. колективів, поміж яких – гурт “Ватра” І. Білозіра (1979), джаз. фп. дует Ю. Бонь – В. Полянський (1981), 1-й в Україні Т-р сучас. музики та пісні (1989) тощо. 1983–84 працював (разом із В. Симоненком) над створенням 1-о в Україні естр.-джаз. відд. Київ. муз. уч-ща. Брав участь в організації укр. джаз. фестивалів, поміж яких – “Пап-джаз фест” (Ужгород), “Енерджіфест” (Кременчук Полтав. обл.), “ДоДж” (Донецьк), “Золотий лев” (Львів), “Джаз-кооперейшн” (Рівне, Луцьк), “Горизонти джазу” (Кривий Ріг Дніпроп. обл.) та ін. Засновник і організатор (разом з А. Овруцьким) циклу концертів “Міжн. джаз. абонемент”, що поєднав на одній сцені провідних укр. джазменів і зірок світового, зокр. амер., джазу. Провадив концерти циклу “Маестро та його учні”. Займався організацією благодійн. концертів молодіж. оркестрів Австрії, Німеччини, Польщі, США, Японії; гастрол. туру орк. “Амадеус” (Польща); майстер-класів амер. джазменів К. Ланді, Дж. Форда, С. Слейґла, К. Плайнфілда, Ф. Лейсі, Ґ. Портера, польс. джазу П. Барона, П. Войтасика, С. Намисловського та ін. Завдяки П. в Україні з’явилися спец. радіо- й т/програми, що підтримували й популяризували нац. джаз. і рок-музику: “Джазовий гурман”, “Полтарєв-джаз”, “Рок-тайм з Петром Полтарєвим”, “Джаз тайм”, “Особистість і музика” та ін. Ініціатор створення й директор (з 2001) єдиної в Україні Школи джаз. і естр. мистецтв (2017 мала понад 800 учнів). Фундатор “Міжн. джаз. академії” за участю відом. професорів джаз. ф-тів ун-тів США. Засн. 1-о Всеукр. конкурсу на найкраще дит. виконання джаз. музики: “Jazz дебют”. Викладач-методист вищої категорії; Член експертної ради з міжн. питань, ради з питань культ.-мист. освіти Мін-ва культури України; Співголова громад. організації “Мистецька ліга”. Худож. керівник Київ. джаз-клубу; 2002–15 – доцент КНУКіМ і НАКККіМ.
Автор баг. наук.-метод. робіт. Джаз. оглядач укр. і заруб. преси; член ред. колегії ж. “Джаз”, консультант муз. проектів УТ–1, “1+1”, ТБ “Культура”, “Тоніс” та ін. Засн. і президент фестивалів “Зимові джаз. зустрічі” (пам’яті Є. Дерґунова, відбулося 16), “Оберіг надії”, “Мюзикл-авеню”, акад. i джаз. музики “Music Live”, “The Beatlesfest”, авторської пісні й поезії “Острів”; дит. творчості “Зірочка”. Голова оргкомітету і співзасновник Міжн. конкурсу виконавства на арфі; всеукр. конкурсів “Мелодії та ритми джазу”, “Рок єднає нас”, “Jazz зорі”, “Jazz дебют”, “Yellow Submarine” (6 міжн. дит. конкурсів на найкраще виконання музики The Beatles, почес. президент П. Маккартні, усі – Україна), “Бісерна обала” (Чорногорія), “Вітер надії” (Єгипет), “Pompei muzic fest” (Італія). Спільно з “GIZ”, куратор культ. програми футбол. чемпіонату “Євро’2012”; офіц. представник “Творчих варштатів Польщі” в Україні (2015–17). Консультант х/ф “Ми з джазу–2”; президент творч. агенції “Артліга”; ген. директор “Продюсерського центру Петра Полтарєва”. Літ. тв.: Історія та теорія джазового виконавства. – К., 2004; Історія та теорія джазового виконавства; Історія та теорія естрадного вокального виконавства // Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2009; Стилістика джазового виконавства // Там само; Джаз з-за океану – гість Києва // Україна. – 1987. – № 32; Музика – це мистецтво інтернаціональне, і особливо джаз // Океан мрій. – 2005. – № 9, берез.; Школа джазового та естрадного мистецтв // Талановите обличчя Дніпровського району м. Києва. – 2005; Музыка рожденная тишиной и лунным светом // Мир денег. – 2008. – № 3, март–апрель; Зірка світового джазу Дон Фрідман // What’s on? – 2009. – № 9; Бенни Гудмен: Король свинга // Мир денег. – 2010. – №2, май–июнь; В этой стране играют джаз? У нее есть будущее! // TV-парк. – 2011. – № 48; Школа джазового та естрадного мистецтв // Київ. Дніпровський район від А до Я. – 2014. – № 3; Методическая система “Jazz system” Ю. Добробабенко // 2014. – № 2; О становлении джазового искусства в Киеве // Київський національний університет культури і мистецтв. Міжн. відділ. – 2014. – № 4 (у співавт. із Е. Коверзою); В мире праздника // Мир детства и чудес. – 2014. – № 20, февр.–март; Поздравления журналу джаз //Джаз. – 2015. – № 4; Джаз – музыка свободных и независимых // Джаз. – 2016. – № 2; З репертуару “діксіленда” // КіЖ. – 1988. – 12 жовт; В джазе не бывает случайных людей // Действующие лица. – 2005. – № 3. Літ.: Олійник О. Джазмен Петро Полтарєв: “Музика – це мистецтво інтернаціональне, і особливо джаз // Океан мрій (Київ). – 2005. – № 9, берез.; Коскін В. Петро Полтарєв: “У генах українців закладений джаз” // Демократична Україна. – 2006. – 18 берез.; [Б. п.]. В Україні почав відроджуватись джаз // УНІАН. – 2009. – 23 черв.; Катаєва М. Петро Полтарєв відкриває талановитих дітей // Хрещатик. – 2010. – 17 черв.
І. Сікорська